Про мене

Звичайнісінький хлопчик повідомив криком про свою появу на світ 19 серпня 1980 року. Зростав як і всі, але був дуже цікавим і лазив де тільки можна і не можна, тому отримував за це «по шапці».

МирославЧитати навчився в 4 роки, читав переважно на автобусних зупинках слова з трьох та п’ятих букв. Не знаючи що воно означає, запитував про це рідних, через що вони червоніли і готові були провалитися крізь землю. До школи пішов в шість років, вчився добре, але по співах схопив двійку, не розумію до цих пір за що. Можливо за те, що не слухав вчительку. До п’ятого класу отримував грамоти і похвальні листи, адже був відмінником. Потім, зрозумівши «смак життя», почав «хапати» і трійки, і двійки.

Після дев’ятого класу зрозумів що «смак» не той і почав вчитися, навіть брав участь у олімпіадах, але вже не в школі а в училищі. Здобував я там професію слюсаря-сантехніка, газоелектрозварника. Після навчання пішов працювати за професійними навиками, брав участь у відновленні водопровідної магістралі на Південному вокзалі у 1999 році. Той ремонт приурочений був до 1100-річчя Полтави.